Кора дуба має властивості цінні у терапії шлункових кровотеч, хвороб печінки, ентериту, випадіння прямої кишки, захворювань лімфатичних вузлів. У вигляді примочок кору дуба застосовують при екземі, тріщинах, опіках та інших захворюваннях шкіри, її активно використовують у стоматології для лікування гінгівіту, стоматиту, пародонтозу, флюсу.
ОПИС ЛІКАРСЬКОЇ СИРОВИНИ.
Біологічно активні речовини дуба сконцентровані у його корі. Проте лікарські властивості мають також жолуді й гали — кулясті утворення на листках. Для кори дуба 15–20 років характерна значна товщина, матова поверхня, сірувато-бурий колір та глибокі тріщини. А от у молодих дерев стовбур має тонкий покрив завтовшки до 6 мм, блискучий, гладенький, сріблястий. Кору молодого дуба ще називають «дзеркальною». Саме її заготовляють, щоб використовувати із фармацевтичною метою.
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ.
Препарати з кори дуба виявляють широкий спектр фармакологічних ефектів: в’яжучий, протизапальний, антимікробний, противірусний, спазмолітичний, гіпотензивний, антиоксидантний, антиканцерогенний, радіопротекторний.
Найчастіше кору дуба використовують як засіб, що чинить протизапальний ефект — як при зовнішньому, так і при внутрішньому застосуванні. Це можливо завдяки її в’яжучій дії та процесу денатурації білків.
При потраплянні препаратів із кори дуба на уражені тканини відбувається взаємодія дубильних речовин із білками з утворенням плівки, що захищає тканини від місцевого подразнення. Це гальмує процес запалення та зменшує біль.
Завдяки тому, що кора дуба знімає запалення, заживляє і надає протигнильну дію, її активно використовують у стоматології для лікування гінгівіту, стоматиту, пародонтозу, флюсу.
Ці ж властивості цінні у терапії шлункових кровотеч, хвороб печінки, ентериту, випадіння прямої кишки, захворювань лімфатичних вузлів. У вигляді примочок кору дуба застосовують при екземі, тріщинах, опіках та інших захворюваннях шкіри.
Вміст галової кислоти та її похідних пояснюють дезінфекційні, антигеморагічні та протипроменеві властивості кори дуба. З ними ж пов’язана здатність цього засобу підвищувати щільність, зменшувати проникність судинно-тканинних мембран.
З’єднання галової кислоти з похідними та катехінів надає протипротозойні, антимікробні властивості корі.
При захворюваннях шлунка.
Ппрепарати на основі кори дуба застосовують завдяки їхній здатності знижувати соковиділення, поліпшувати моторику, зменшувати кислотність його вмісту та подовжувати час на всмоктування слизовою оболонкою.
Кора дуба знайшла широке застосування в гінекології для спринцювань при ерозіях, вагінітах, кольпітах, опущеннях або випаданнях піхви і матки. У народній гінекології вважається ефективним засобом від болю і молочниці.
Малодосліджене закапування кори дуба в ніс при нежиті: у цьому випадку підсушувальний, дубильний і в’яжучий ефекти можуть спровокувати серйозні ускладнення.
Відвар кори дуба володіє вираженою дезодорувальною дією, тому рекомендується при появі неприємного запаху з рота.
Завдяки протигрибковій та антисептичній дії.
З кори дуба готують ванночки для ніг при посиленому потовиділенні. Така ж процедура корисна і при пітливості рук.
КОРА ДУБА – КОРИСТЬ.
Користь дуба неоціненна при шкірних захворюваннях. Кора дерева містить дубильні речовини, які надають бактерицидну, протизапальну і протигрибкову дію. Застосування препаратів рослини зовнішньо допомагає підсушити й обробити рани.
Кора дуба застосовується при опіках і обмороженнях, оскільки дозволяє захистити пошкодження шкіри від інфікування. Її використовують для обробки порожнини рота і його слизових оболонок при запальних захворюваннях, які можуть супроводжуватися виділенням гною і неприємним запахом.
При стоматиті, гінгівіті, пародонтиті застосовують полоскання з дуба кори. Вони будуть корисні при ангіні, оскільки допоможуть зупинити запальний процес у мигдалинах й усунути больові відчуття. Кору дуба використовують для обробки носа, щоб позбутися нежитю.
Застосовувати кору дуба рекомендують при жіночих захворюваннях – кольпіті, вагініті, ерозії шийки матки. Вона зменшує хворобливі відчуття і знижує запальні процеси, викликані інфекціями.
У кори дуба властивості досить широкі. Її можна застосовувати для приготування ванн, щоб позбавити ноги від пітливості. Відвари на основі дубової сировини використовують зовнішньо для протирання пахв, долонь при підвищеному потовиділенні.
Здатність кори дуба зменшувати запалення і надавати бактерицидну дію дозволяє застосовувати її в лікуванні та профілактиці акне, прищів, висипань і наривів. З неї виготовляють примочки і лосьйони, щоб обробляти шкіру.
Натуральна сировина є корисним компонентом для полоскань волосся. Кора дозволяє відтінити натуральний колір волосся і зробити його більш насиченим. Необхідно враховувати, що засоби з кори дуба підходять тільки для темного і рудого волосся, їхня естетична цінність буде малоефективною для сивого волосся. В процесі догляду водні настої та відвари кори дуба в загальному випадку надають блиск і усувають тьмяність.
Засіб допоможе зробити волосся більш міцним і еластичним, зміцнить корені та буде запобігати алопеції. Препарати кори дуба в полосканні після миття волосся прискорюють регенерацію ранок на шкірі. Цим вони будуть корисні людям із дерматитами, екземою, псоріазом, де пошкодження шкіри можуть розташовуватися в області голови. Кора дуба є природним засобом для боротьби з лупою. Її можна використовувати для профілактики січення кінчиків та їхнього відновлення.
ВИКОРИСТАННЯ В КОСМЕТОЛОГІЇ.
Склад кори дуба добре підходить для вирішення проблем, які виникають при жирному та змішаному типі шкіри:
- пентазони та крохмаль підсушують надлишки шкірного сала і зменшують потовиділення;
- дубильні речовини усувають запальні елементи, виявляють антисептичну дію;
- пектини захищають від несприятливих зовнішніх факторів;
- кверцитин запускає омолоджувальні процеси.
Домашні косметичні продукти із кори дуба рекомендовано наносити на шкіру при запаленнях, висипах, підвищеній сальності чи пітливості, ранках, невеликих зморшках.
Власникам сухої дерми засоби на основі дубової кори протипоказані: вони можуть зумовити ще більшу сухість та лущення.
Завдяки здатності усувати надлишкову сальність кора дуба використовується також у догляді за волоссям, що швидко жирніє біля коренів. Крім цього, маски й ополіскування застосовують задля:
- зменшення ламкості, зміцнення;
- усунення лупи й свербежу;
- стимулювання росту;
- зафарбовування сивини й надання волоссю каштанового відтінку.
Завдяки дубильним речовинам кора дуба допомагає в боротьбі з целюлітом.
ПРОТИПОКАЗАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ.
Кору дуба протипоказано застосовувати за наявності гіперчутливості до її біологічно активних речовин.
Також її з обережністю призначають тим, у кого спостерігалися проблеми з печінкою та нирками та є схильність до запорів.
При вагітності кору дуба доцільно застосовувати зовнішньо, якщо жінка має алергічні реакції на компоненти інших лікарських засобів. Однак слід виключити індивідуальну чутливість до діючих речовин кори дуба.
Препарати кори дуба не можна вживати тривало. Часті полоскання ротової порожнини й горла можуть призвести до зниження нюху. А вживання всередину може спровокувати дублення слизової оболонки травного каналу.
Приймати кору дуба не можна при підвищеній чутливості до складу натуральної сировини. З обережністю призначають препарати рослини при шлунково-кишкових захворюваннях.
Не варто вживати дуба кору вагітним і годуючим грудьми, це можна робити лише після докладної консультації з лікарем. Також не рекомендовано пити препарати рослини при геморої і запорах.
Протипоказанням до вживання сировини дуба внутрішньо і зовнішньо є вік до 3 років. При зловживанні корою дуба звичайного можливі блювота, діарея, шлункові кровотечі, загальне погіршення самопочуття.
Ботанічний опис.
Дуб звичайний (лат. Quercus robur; англ. Common oak, European oak, English oak; син. Дуб черешковий, Дуб літній, Дуб англійський) – листопадне дерево з сімейства Букові, заввишки до 40 м. Епітет “черешковий” дуб отримав за довгі плодоніжки, що відрізняють його від інших.
За сприятливих умов утворює діброви (широколистяні ліси) на межі лісової та степової зони. Любить тепло, тому на північ та в гори не поширюється. Корінь потужний, гіллястий. Крона розлога. Кора у молодих пагонів оливково-бура, гладка, після 30 років життя дерева починає розтріскуватися, у старих – буро-сіра, товста,
поцяткована тріщинами.
Листя з округлими лопатями та короткими черешками. Цвіте черешковий дуб у травні. Квітки одностатеві. Чоловічі зібрані в повислі кисті (сережки), жіночі розташовані в численних лускатих обгортках. Плоди – жолуді бурого кольору, блискучі, що розколюються на дві частини, якщо їх очистити від твердої шкірки. Насіннєві роки – роки врожаю жолудів – бувають раз на 5-6 років.
Лікувальні властивості, застосування кори дуба.
Кора дуба, сушена, подрібнена. Лікувальні властивості дуба зосереджені у корі. Кора має багатий біохімічний склад, містить дубильні речовини, галову та еллагалову кислоти, пентозани, пектини, флавоноїди (кверцитин, кверцит та ін), крохмаль, слиз і флобафен.
У народній медицині препарати кори дуба застосовують як в’яжучий, антисептичний (протигнильний), протизапальний засіб. Основна частина відвару – танін, що утворює захисну плівку при нанесенні на рану. Танін вступає у взаємодію з білками хвороботворних мікроорганізмів, гальмує їх зростання і вбиває, через що зменшується біль та запалення. У науковій медицині відвар кори дуба призначають як в’яжучий засіб при запаленні слизової оболонки ротової порожнини, зіва, глотки, стоматиті та кровоточивості ясен.
Використовують методом полоскання 10% відваром до 6-7 разів на добу. Внутрішньо приймають при проносах, хронічних запаленнях кишечника (коліті), сечовивідних шляхів та сечового міхура, а у вигляді примочок для лікування опіків.
До речі! Регулярні тривалі прогулянки у дубовому лісі знижують дратівливість та нормалізують сон.
Позитивна дія мазі з кори дуба відмічена при лікуванні хронічних гнійних виразок, ран, пролежнів, що не гояться, мокнучої екземи, геморою.
Кора дуба входить до складу суміші для спринцювання (при білях), а також до складу ванн для лікування рахіту та золотухи. Також застосовують зовнішньо при випаданні товстої кишки (рекомендуються сидячі ванни).
Внутрішньо відвар дубової кори вживають при виразці шлунка, шлункових кровотечах (дьогтеподібний кал), наявності крові в сечі, рясних менструальних кровотечах, проносах і частих позивах на сечовипускання (відвар 40 г кори на 1 л води). У вигляді ванн кору дуба застосовують при пітливості ніг (50-100 г на 1 літра окропу), для більшої ефективності можна додати свіже листя берези і польовий хвощ.
У вигляді клізм – при дизентерії та диспепсії у дітей (на 3 частини відвару дубової кори, 1 частина крохмалю). Рецепт мазі: 2 частини кори дуба, 1 частина нирок чорної тополі, 5 частин вершкового масла та по 1 частині звіробійної та рожевої олії змішують, настоюють у теплому місці 10-12 годин, доводять до кипіння та проціджують у банку. Зберігають у холодильнику.
Уражене місце змащують. 10 днів. Лікування повторюють 4-5 разів з перервою 5-10 днів. Рецепт відвару кори дуба: 2 ст. ложки сировини залийте 200 мл окропу (1 склянка), кип’ятіть на повільному вогні 30 хвилин, охолодіть, процідіть і доведіть об’єм кип’яченою водою до вихідного обсягу. Кору дуба можна придбати в аптеці.
Зазвичай її продають у пачках по 100 грам [1, 68]. Відвари кори: для внутрішнього вживання: 10 г кори на 200 мл води; приймати по 1 столовій ложці 2-3 десь у день; для зовнішнього застосування: 20 г на склянку води; від опіків: 40 грамів на склянку води, але краще мазь: 1 частина згущеного відвару кори на 4 частини вершкового масла або вазеліну.
Від пролежнів: 2 частини дрібно нарізаної кори дуба і одна частина бруньок чорної (запашної) тополі на сім частин вершкового масла; наполягати в теплому місці всю ніч, вранці закип’ятити на легкому вогні, вичавити ще теплим і злити в банку.
Будьте здорові.